История ирландского танца
Історія виникнення ірландського танцю веде свої коріння у часи зародження кельтських народів - галлів, які виконували ритуальні танці на честь поклоніння сонцю та природі. Незважаючи на це, формування традиційного танцю у тому вигляді, в якому ми знаємо його сьогодні, розпочалося лише у XVIII столітті.
Ключову роль у розвитку кельтської культури відіграв покровитель Ірландії, святий Патрік. Він здійснював місійну діяльність і у V столітті оголосив ці землі християнськими, а також боровся за збереження культурної спадщини Ірландії взагалі. Незважаючи на це, через 13 століть, традиції кельтів все ж піддавалися пригніченню церкви. Тому народні танці почали виконувати лише під покровом ночі та в найсуворішій таємниці.
Священики вважали подібні танці "безглуздими", а рухи рук - непристойними. З чим, на думку деяких істориків, пов'язане характерне нерухоме положення тіла та рук танцюриста у сучасному виконанні.
Збереженню народних ірландських танців до наших днів ми зобов'язані Гельській Лізі, організації, заснованій у 1893 році у Дубліні, створеній для того, щоб зберегти ірландську мову та культуру. Одним з багатьох підрозділів Ліги є Комісія з ірландських танців (ірл. An Coimisiún le Rincí Gaelacha). Яка у 1927-1930 рр. була виділена в окрему структуру. Крім того, у 2004 році було засновано Всесвітню Асоціацію Ірландського Танцю (англ. World Irish Dance Association - W.I.D.A.), яка займається поширенням, популяризацією та розвитком ірландських танців не лише на території Ірландії, але й по всьому світу.
Харківська школа ірландського танцю Unicorn також підпорядковується правилам WIDA.
Обидві організації щорічно проводять велику кількість змагань, відомих як "феши" (ірл. feis - фестиваль). Правила для них вони встановлюють самостійно, а не окремі координатори. Крім норм виконання та оцінки, яку проводять лише сертифіковані судді, окремо регламентуються одяг та взуття учасника.
Сольні танці
Спортивна форма танцю, яка вимагає професіоналізму. Основними характеристиками є ритм, дотримання візерунка танцю та техніка виконання. Полягає в чітких рухах ногами при нерухомому корпусі та руках. Має сувору стандартизацію та чотирирівневу градацію складності: Beginners, Primary, Intermediate та Open.
Усі види ірландських танців виконуються під традиційні мелодії, які різняться за розміром:
-
jig (light, single, treble 6/8; slip 9/8)
-
reel (4/4)
-
hornpipe (2/4 или 4/4).
Ірландські Кейлі (céilí)
Клас фольклорних ірландських танців, які виконуються групами з 2 і більше осіб у колі або шерензі, як на змаганнях, так і для розваг на танцювальних вечірках. Для кейлі, так само як і для сетових ірландських танців та кадрилей, характерні складні перестрої.
Традиційні Сети (set dancing)
Різновид традиційних ірландських танців, які також називають соціальними. Складаються з фігур, що виконуються в певній послідовності з можливою зміною ритмічного візерунка від куплету до куплету. Досить прості технічно.
Фігурні танці (Choreography figure dances)
Вид танцю, який включає рухи як сольних танців, так і фігур кейлі, які поєднуються хореографом з дозволом відхилення від стандартів з метою збільшення ефектності. Це унікальна композиція. Найбільш відомі танцювальні шоу цього жанру — “Riverdance” та “Dancing on dangerous ground”.
Шан-нос (Sean-nós)
Особливий стиль виконання традиційних ірландських танців, який не має строгого регламенту виконання, і який зберігся в ірландському регіоні Коннемара.
Саме цей вид таню ми не вивчаємо, однак ви можете звернутись до Студії Ейре